розіллятий
розілля́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розілляти.
|| розіллято, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозілля́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розілляти.
|| розіллято, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови