Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розіллятий

Розі́ллятий = розли́тий, -та, -те

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розіллятий — розілля́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розіллятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розілляти. || розіллято, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розіллятий — РОЗІЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розілля́ти. На мить заплющивши очі, .. реально відчувала [Любов Прохорівна] смак мужніх Саїдових губ і чула буйний гомін крові, п'яно розіллятої в його артеріях (Іван Ле); Лісова темрява, розіллята навколо...  Словник української мови у 20 томах
  4. розіллятий — РОЗІЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розілля́ти. На мить заплющивши очі,.. реально відчувала [Любов Прохорівна] смак мужніх Саїдових губ і чула буйний гомін крові, п’яно розіллятої в його артеріях (Ле, Міжгір’я, 1953, 64); Лісова темрява...  Словник української мови в 11 томах