розіллятий —
розілля́тий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
розіллятий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розілляти. || розіллято, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розіллятий —
РОЗІЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розілля́ти. На мить заплющивши очі, .. реально відчувала [Любов Прохорівна] смак мужніх Саїдових губ і чула буйний гомін крові, п'яно розіллятої в його артеріях (Іван Ле); Лісова темрява, розіллята навколо...
Словник української мови у 20 томах
розіллятий —
РОЗІЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розілля́ти. На мить заплющивши очі,.. реально відчувала [Любов Прохорівна] смак мужніх Саїдових губ і чула буйний гомін крові, п’яно розіллятої в його артеріях (Ле, Міжгір’я, 1953, 64); Лісова темрява...
Словник української мови в 11 томах