1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розіллятий

розілля́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розілляти.

|| розіллято, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розіллятий — розілля́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розіллятий — РОЗІЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розілля́ти. На мить заплющивши очі, .. реально відчувала [Любов Прохорівна] смак мужніх Саїдових губ і чула буйний гомін крові, п'яно розіллятої в його артеріях (Іван Ле); Лісова темрява, розіллята навколо... Словник української мови у 20 томах
  3. розіллятий — Розі́ллятий = розли́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розіллятий — РОЗІЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розілля́ти. На мить заплющивши очі,.. реально відчувала [Любов Прохорівна] смак мужніх Саїдових губ і чула буйний гомін крові, п’яно розіллятої в його артеріях (Ле, Міжгір’я, 1953, 64); Лісова темрява... Словник української мови в 11 томах