розіпрілий

розіпрі́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розіпріти.

2》 у знач. прикм. Який розм'як, розіпрів під дією вологи й тепла (про предмети).

3》 у знач. прикм., розм. Який употів від утоми, задухи, сильно розігрівся (про людей).

Значення в інших словниках

1. розіпрілий — розіпрі́лий 1 дієприкметник від: розіпріти розіпрі́лий 2 прикметник який розм'як, розіпрів, розігрівся  Орфографічний словник української мови
2. розіпрілий — РОЗІПРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до розіпрі́ти. Спросоння скиглила сполохана чайка, від ріки віяло теплом, від скошеного лугу – розіпрілою за день на сонці травою (Григорій Тютюнник). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. розіпрілий — РОЗІПРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до розіпріти. Спросоння скиглила сполохана чайка, від ріки віяло теплом, від скошеного лугу — розіпрілою за день на сонці травою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 254). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах