розіп'ятий

розі́п'ятий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розіп'ясти.

|| розіп'ято, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розіп'ятий — розі́п'я́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розіп'ятий — РОЗІ́П'Я́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розіп'я́сти́. Не вона у ранах, розіп'ята, Не вона здригнулася, а кат Прочитав в очах її – відплата, І душа його гадюча – в п'ятах... (М.  Словник української мови у 20 томах