розіп'ятий
розі́п'ятий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розіп'ясти.
|| розіп'ято, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розіп'ятий — розі́п'я́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розіп'ятий — РОЗІ́П'Я́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розіп'я́сти́. Не вона у ранах, розіп'ята, Не вона здригнулася, а кат Прочитав в очах її – відплата, І душа його гадюча – в п'ятах... (М. Словник української мови у 20 томах