роз'ярений

роз'я́рений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роз'ярити.

2》 у знач. прикм. Який роз'ярився, став дуже злим, лютим.

|| Який виражає роз'ярення. Роз'ярений погляд.

|| перен. Шалений, бурхливий (про явища природи).

Значення в інших словниках

1. роз'ярений — роз'я́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. роз'ярений — див. сердитий  Словник синонімів Вусика
3. роз'ярений — РОЗ'Я́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роз'яри́ти. Третій відділ монгольський, висланий Тугаром горою навперейми, швидко десь заховався і щез, незавважений роз'яреними в своїй погоні молодцями (І. Франко). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. роз'ярений — БУРХЛИ́ВИЙ (про стихійні сили, явища природи — який буяє, бушує, виявляється з великою силою), БУ́ЙНИЙ, РОЗГУ́ЛЬНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ, РОЗБУЯ́ЛИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ, РОЗГНУ́ЗДАНИЙ, РОЗГУ́КАНИЙ діал.  Словник синонімів української мови