роз'єднувати

роз'є́днувати

-ую, -уєш, недок., роз'єднати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Відокремлювати, відділяти одне від одного те, що стикається, з'єднується.

|| Переривати зв'язок, порушувати контакт в електромережі.

|| Знаходячись поміж чим-небудь, відокремлювати, відмежовувати одне від одного.

|| Віддаляти одне від одного, розділяти тих, хто перебуває разом.

2》 також без додатка. Відокремлювати одне від одного, позбавляти єдності.

3》 перен. Позбавляти згуртованості, єдності.

Значення в інших словниках

1. роз'єднувати — роз'є́днувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. роз'єднувати — (зв'язок) переривати; (водою) розділяти, відділяти, відокремлювати; (народи) розсварювати, розколювати, вносити розкол <�розбрат> між ким, забивати клин між; (коханих) розлучати, розпаровувати; дк. РОЗ'ЄДНАТИ, розбратати.  Словник синонімів Караванського
3. роз'єднувати — РОЗ'Є́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗ'ЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Відокремлювати, відділяти одне від одного те, що стикається, з'єднується. Роз'єднувати віконну раму; // кого, що і без дод. Переривати зв'язок, порушувати контакт в електромережі.  Словник української мови у 20 томах
4. роз'єднувати — ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИ кого, що, РОЗМЕЖО́ВУВАТИ що, РОЗ'Є́ДНУВАТИ кого. — Док.  Словник синонімів української мови