роз'їзний

роз'їзни́й

-а, -е.

1》 Признач. для поїздки, роз'їзду (у 1 знач.).

2》 Який постійно перебуває в поїздках, роз'їздах (у 1 знач.) за родом служби, занять.

|| Діяльність якого пов'язана з роз'їздом.

Значення в інших словниках

1. роз'їзний — роз'їзни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. роз'їзний — РОЗ'ЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для поїздки, роз'їзду (у 1 знач.). Прокіп, гупаючи чобітьми, біжить у хату. За хвилю виносить звідти на плечах сідло і, засідлавши свою роз'їзну коняку, мчить у Троянівку (Григорій Тютюнник); // у знач. ім.  Словник української мови у 20 томах