роз'їзний
роз'їзни́й
-а, -е.
1》 Признач. для поїздки, роз'їзду (у 1 знач.).
2》 Який постійно перебуває в поїздках, роз'їздах (у 1 знач.) за родом служби, занять.
|| Діяльність якого пов'язана з роз'їздом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роз'їзний — роз'їзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- роз'їзний — РОЗ'ЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для поїздки, роз'їзду (у 1 знач.). Прокіп, гупаючи чобітьми, біжить у хату. За хвилю виносить звідти на плечах сідло і, засідлавши свою роз'їзну коняку, мчить у Троянівку (Григорій Тютюнник); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах