Великий тлумачний словник сучасної мови

рокитник

роки́тник

-а, ч.

Чагарникова рослина родини бобових, яка має трироздільні листки й жовті, червоні чи білі квіточки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рокитник — роки́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рокитник — РОКИ́ТНИК, а, ч. Чагарникова рослина родини бобових, яка має трироздільні листки й жовті, червоні або білі квіточки. Із чагарників місцями густі зарості утворюють карагана кущова і рокитник австрійський (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. рокитник — див. зіновать  Універсальний словник-енциклопедія
  4. рокитник — РОКИ́ТНИК (чагарникова рослина з трироздільними листочками й жовтими, червоними або білими квітками), ЗІНО́ВАТЬ. Привертають до себе увагу рокитники, що цвітуть навесні (з науково-популярної літератури); Хоч як пильно обробляй ниву...  Словник синонімів української мови
  5. рокитник — РОКИ́ТНИК, а, ч. (Cytisus L.). Чагарникова рослина родини бобових, яка має трироздільні листки й жовті, червоні або білі квіточки. Із чагарників місцями густі зарості утворюють карагана кущова і рокитник австрійський (Рослин. Нижн. Придніпр.  Словник української мови в 11 томах
  6. рокитник — Рокитник, -ка м. раст. а) Salix incybacea L, Salix rosmarinifolia. ЗЮЗО. І. 134. б) Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. І. 120.  Словник української мови Грінченка