рокований
роко́ваний
-а, -е, поет.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до рокувати.
|| роковано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Неминучий, невідворотний; фатальний.
|| Визначений наперед долею.
|| Який виражає покірність долі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови