рокований
роко́ваний
-а, -е, поет.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до рокувати.
|| роковано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Неминучий, невідворотний; фатальний.
|| Визначений наперед долею.
|| Який виражає покірність долі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рокований — роко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- рокований — РОКО́ВАНИЙ, а, е, поет. 1. Дієпр. пас. до рокува́ти. Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (З. Тулуб); Рокованих на страту .. Словник української мови у 20 томах
- рокований — НЕМИНУ́ЧИЙ (про дію, подію, явище — якого не можна уникнути, відвернути), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕВІДВОРО́ТНИЙ, НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, НЕУСУВНИ́Й рідше (про щось перев. Словник синонімів української мови
- рокований — Роко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рокований — РОКО́ВАНИЙ, а, е, поет. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до рокува́ти. Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах