ротний

ро́тний

-а, -е.

Прикм. до рота.

|| у знач. ім. ротний, -ного, ч., розм. Командир роти.

Значення в інших словниках

1. ротний — ро́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ротний — РО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до ро́та. Спочатку він був ротним командиром, а потім батальйонним (з переказу); Тихенько, як овечата, йшли новобранці до ротної казарми (П.  Словник української мови у 20 томах
3. ротний — Ро́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ротний — РО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до ро́та. Тихенько, як овечата, йшли новобранці до ротної казарми (П. Куліш, Вибр., 1969, 297); — Є наказ, щоб тебе перевести на вільну квартиру, тільки з щоденним виходом на стройову муштру та на всі інші ротні заняття (Тулуб...  Словник української мови в 11 томах