ротний

РО́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до ро́та.

Спочатку він був ротним командиром, а потім батальйонним (з переказу);

Тихенько, як овечата, йшли новобранці до ротної казарми (П. Куліш);

– Є наказ, щоб тебе перевести на вільну квартиру, тільки з щоденним виходом на стройову муштру та на всі інші ротні заняття (З. Тулуб);

В ту ніч були ми втрьох у бліндажі: Я, замполіт і ротний старшина (О. Підсуха);

В переліску, майже біля залізничної колії, роту очікував збіднілий у відступах ротний транспорт (Іван Ле);

// у знач. ім. ро́тний, ного, ч., розм. Командир роти.

Пішли вони втрьох до фельдфебеля. Той зараз же повів їх до ротного (Панас Мирний);

– На ротному одежа затлілась (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. ротний — ро́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ротний — -а, -е. Прикм. до рота. || у знач. ім. ротний, -ного, ч., розм. Командир роти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ротний — Ро́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ротний — РО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до ро́та. Тихенько, як овечата, йшли новобранці до ротної казарми (П. Куліш, Вибр., 1969, 297); — Є наказ, щоб тебе перевести на вільну квартиру, тільки з щоденним виходом на стройову муштру та на всі інші ротні заняття (Тулуб...  Словник української мови в 11 томах