рубаї

рубаї́

невідм., с.

Жанр перської поезії; чотиривірш із закінченою думкою, де римуються перший, другий і четвертий рядки.

Значення в інших словниках

1. рубаї — рубаї́ іменник середнього роду у східній поезії — афористичний чотиривірш  Орфографічний словник української мови
2. рубаї — РУБАЇ́, невідм. Форма віршів у поезії народів Ближнього й Середнього Сходу: афористичний 4-рядковий вірш із римуванням усіх чотирьох або сусідніх рядків. – Безсмертним рубаї Хайям платив За щасні миті Вакка та Амура... Отож питання – чим заплатиш ти? (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
3. рубаї — Епіграмна форма перської поезії народного походження, правдоподібно, з домусульманського періоду; 4 піввірші, що римуються; філософсько-рефлексійний зміст; майстром р. був Омар Хайям.  Універсальний словник-енциклопедія