рубаї

РУБАЇ́, невідм.

Форма віршів у поезії народів Ближнього й Середнього Сходу: афористичний 4-рядковий вірш із римуванням усіх чотирьох або сусідніх рядків.

– Безсмертним рубаї Хайям платив За щасні миті Вакка та Амура... Отож питання – чим заплатиш ти? (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. рубаї — рубаї́ іменник середнього роду у східній поезії — афористичний чотиривірш  Орфографічний словник української мови
2. рубаї — невідм., с. Жанр перської поезії; чотиривірш із закінченою думкою, де римуються перший, другий і четвертий рядки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рубаї — Епіграмна форма перської поезії народного походження, правдоподібно, з домусульманського періоду; 4 піввірші, що римуються; філософсько-рефлексійний зміст; майстром р. був Омар Хайям.  Універсальний словник-енциклопедія