Великий тлумачний словник сучасної мови

рукопашний

рукопа́шний

-а, -е.

Який здійснюється без зброї або холодною зброєю (про бій, битву).

|| у знач. ім. рукопашний, -ного, ч.; рукопашна, -ної, ж. Бій, битва, що здійснюються врукопаш.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рукопашний — рукопа́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рукопашний — РУКОПА́ШНИЙ, а, е. Який здійснюється без зброї або холодною зброєю (про бій, битву). Були хвилини, коли, солдати віч-на-віч сходились у рукопашному бою з ворогами в окопах (С. Скляренко); Постріли стихли.  Словник української мови у 20 томах
  3. рукопашний — РУКОПА́ШНИЙ, а, е. Який здійснюється без зброї або холодною зброєю (про бій, битву). Були хвилини, коли, солдати віч-на-віч сходились у рукопашному бою з ворогами в окопах (Скл.  Словник української мови в 11 томах
  4. рукопашний — Рукопашний, -а, -е Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка