Великий тлумачний словник сучасної мови

ручата

руча́та

ат, мн. (одн. руча, -ати, с.), рідко.

Те саме, що рученята.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ручата — див. рука  Словник синонімів Вусика
  2. ручата — РУЧА́ТА, ча́т, мн. (одн. руча́, а́ти, с.), рідко. Те саме, що рученя́та. Школярка обома ручатами вчепилась у чобіт, стягла його і вилила брудну юшку (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. ручата — РУЧА́ТА, ча́т, мн. (одн. руча́, а́ти, с.), рідко. Те саме, що рученя́та. Школярка обома ручатами вчепилась у чобіт, стягла його і вилила брудну юшку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 162).  Словник української мови в 11 томах