ручата

РУЧА́ТА, ча́т, мн. (одн. руча́, а́ти, с.), рідко. Те саме, що рученя́та.

Школярка обома ручатами вчепилась у чобіт, стягла його і вилила брудну юшку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 162).

Значення в інших словниках

1. ручата — див. рука  Словник синонімів Вусика
2. ручата — -чат, мн. (одн. руча, -ати, с.), рідко. Те саме, що рученята.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ручата — РУЧА́ТА, ча́т, мн. (одн. руча́, а́ти, с.), рідко. Те саме, що рученя́та. Школярка обома ручатами вчепилась у чобіт, стягла його і вилила брудну юшку (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах