ручайок
РУЧАЙО́К, йка́, ч. Зменш, до руча́й.
Каток давно безслідно зник, Щебечуть ручайки (Мур., Наша вулиця, 1949, 4);
Дрібні крапельки поту давно вже перемінилися на ручайки, що тихо спливали долі щоками (Фр., II, 1950, 197);
Дощ осінній січе, З брезентової куртки Ручайками тече (Шпорта, Запоріжці, 1952, 56).
Словник української мови (СУМ-11)