ручайок

РУЧАЙО́К, йка́, ч.

Зменш. до руча́й.

Каток давно безслідно зник, Щебечуть ручайки (І. Муратов);

Дрібні крапельки поту давно вже перемінилися на ручайки, що тихо спливали долі щоками (І. Франко);

Дощ осінній січе, З брезентової куртки Ручайками тече (Я. Шпорта).

Значення в інших словниках

1. ручайок — ручайо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ручайок — -йка, ч. Зменш. до ручай.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ручайок — РУЧАЙО́К, йка́, ч. Зменш, до руча́й. Каток давно безслідно зник, Щебечуть ручайки (Мур., Наша вулиця, 1949, 4); Дрібні крапельки поту давно вже перемінилися на ручайки, що тихо спливали долі щоками (Фр.  Словник української мови в 11 томах