ручайка

РУЧА́ЙКА, и, ж., діал.

Горстка (у 1 знач.).

Катерина взяла витіпану ручайку волокна і почала микати (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. ручайка — -и, ж., діал. Горстка (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ручайка — РУЧА́ЙКА, и, ж., діал. Горстка (у 1 знач.). Катерина взяла витіпану ручайку волокна і почала микати (Чорн., Потік.., 1956, 72).  Словник української мови в 11 томах
3. ручайка — Ручайка, -ки ж. Мѣра неньки, льна: столько, сколько можно взять рукой = 1/10 повісма = жменя. Черниг. у. Черк. у. Пас. 200.  Словник української мови Грінченка