ручайок

РУЧАЙО́К, йка́, ч.

Зменш. до руча́й.

Каток давно безслідно зник, Щебечуть ручайки (І. Муратов);

Дрібні крапельки поту давно вже перемінилися на ручайки, що тихо спливали долі щоками (І. Франко);

Дощ осінній січе, З брезентової куртки Ручайками тече (Я. Шпорта).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ручайок — ручайо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ручайок — -йка, ч. Зменш. до ручай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ручайок — РУЧАЙО́К, йка́, ч. Зменш, до руча́й. Каток давно безслідно зник, Щебечуть ручайки (Мур., Наша вулиця, 1949, 4); Дрібні крапельки поту давно вже перемінилися на ручайки, що тихо спливали долі щоками (Фр. Словник української мови в 11 томах