ручата
РУЧА́ТА, ча́т, мн. (одн. руча́, а́ти, с.), рідко.
Те саме, що рученя́та.
Школярка обома ручатами вчепилась у чобіт, стягла його і вилила брудну юшку (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ручата — див. рука Словник синонімів Вусика
- ручата — -чат, мн. (одн. руча, -ати, с.), рідко. Те саме, що рученята. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ручата — РУЧА́ТА, ча́т, мн. (одн. руча́, а́ти, с.), рідко. Те саме, що рученя́та. Школярка обома ручатами вчепилась у чобіт, стягла його і вилила брудну юшку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 162). Словник української мови в 11 томах