Значення в інших словниках
-
ручий —
Ру́чий: — моторний, спритний [9,XII]
Словник з творів Івана Франка
-
ручий —
РУ́ЧИЙ, а, е, заст. Беручкий (у 1 знач.). Не показна вона з себе.., та до роботи руча (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
-
ручий —
Ру́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ручий —
РУ́ЧИЙ, а, е, заст. Беручкий (у 1 знач.). Не показна вона з себе.., та до роботи руча (Барв., Опов.., 1902, 308).
Словник української мови в 11 томах
-
ручий —
Ручий, -а, -е Ловкій. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Дівка руча, щира, жвава, невсипуща. Мкр. Н. 4. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136. Коли б мені тепер хоч зо жменю людей ручого плеча, кинувся б я левом.... на старого Острозького. К. ЦП. 223.
Словник української мови Грінченка