ручий

Значення в інших словниках

1. ручий — Ру́чий: — моторний, спритний [9,XII] Словник з творів Івана Франка
2. ручий — РУ́ЧИЙ, а, е, заст. Беручкий (у 1 знач.). Не показна вона з себе.., та до роботи руча (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
3. ручий — Ру́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ручий — РУ́ЧИЙ, а, е, заст. Беручкий (у 1 знач.). Не показна вона з себе.., та до роботи руча (Барв., Опов.., 1902, 308). Словник української мови в 11 томах
5. ручий — Ручий, -а, -е Ловкій. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Дівка руча, щира, жвава, невсипуща. Мкр. Н. 4. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136. Коли б мені тепер хоч зо жменю людей ручого плеча, кинувся б я левом.... на старого Острозького. К. ЦП. 223. Словник української мови Грінченка