1. Словник української мови Грінченка

ручий

Ручий, -а, -е

Ловкій. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Дівка руча, щира, жвава, невсипуща. Мкр. Н. 4. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136. Коли б мені тепер хоч зо жменю людей ручого плеча, кинувся б я левом.... на старого Острозького. К. ЦП. 223.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ручий — Ру́чий: — моторний, спритний [9,XII] Словник з творів Івана Франка
  2. ручий — -а, -е, заст. Беручкий (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ручий — РУ́ЧИЙ, а, е, заст. Беручкий (у 1 знач.). Не показна вона з себе.., та до роботи руча (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  4. ручий — Ру́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ручий — РУ́ЧИЙ, а, е, заст. Беручкий (у 1 знач.). Не показна вона з себе.., та до роботи руча (Барв., Опов.., 1902, 308). Словник української мови в 11 томах