ручка
ру́чка
-и, ж.
1》 Зменш. до рука 1).
2》 Частина предмета, за яку його держать чи беруть рукою.
|| Пристрій для приведення в рух машини, апарата і т. ін. обертанням, крутінням рукою.
3》 Прилад для писання.
4》 Частина крісла, дивана і т. ін., на яку, сидячи, спираються рукою, ліктем; підлокітник.
5》 Те саме, що гриф II.
6》 с. г. Смуга покосу на один захват коси.
Великий тлумачний словник сучасної української мови