Значення в інших словниках
-
рушити —
ру́шити 1 дієслово недоконаного і доконаного виду перемістити, пересунути що-небудь; привести в рух ру́шити 2 дієслово доконаного виду почати рух
Орфографічний словник української мови
-
рушити —
РУ́ШИТИ¹ див. ру́хати. РУ́ШИТИ² див. руша́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
рушити —
а́ні руш. 1. Неможливо примусити кого-небудь вийти зі стану нерухомості. (Лев:) Той клятий Водяник!.. Я, наловивши риби, .. хотів на той бік передатися — а він вчепився цупко лапою за днище, та й ані руш!...
Фразеологічний словник української мови
-
рушити —
ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, пароплави); ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (про людей, наземний транспорт); ВИЇЖДЖА́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
рушити —
РУ́ШИТИ¹ див. ру́хати. РУ́ШИТИ² див. руша́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
рушити —
Рушити, -ся см. рушати, -ся.
Словник української мови Грінченка