рюми —
РЮ́МИ, ів, мн., розм.: ◇ Розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні, патьо́ки, рю́ми, рю́мси) див. розпуска́ти.
Словник української мови у 20 томах
рюми —
РЮ́МИ, ів, мн., розм.: ◊ Розпусти́ти рю́ми — розплакатися. [Омелько:] Ти ще тут рюми розпустила… Геть!.. (Кроп., IV, 1959, 186).
Словник української мови в 11 томах