рюми
РЮ́МИ, ів, мн., розм.:
◊ Розпусти́ти рю́ми — розплакатися.
[Омелько:] Ти ще тут рюми розпустила… Геть!.. (Кроп., IV, 1959, 186).
Словник української мови (СУМ-11)РЮ́МИ, ів, мн., розм.:
◊ Розпусти́ти рю́ми — розплакатися.
[Омелько:] Ти ще тут рюми розпустила… Геть!.. (Кроп., IV, 1959, 186).
Словник української мови (СУМ-11)