рядовий

рядови́й

-а, -е.

1》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних особливостей; простий, звичайний.

|| Буденний, звичайний.

2》 Який не перебуває на керівній посаді, не провідний.

|| у знач. ім. рядовий, -вого, ч. Той, хто не перебуває на керівній посаді, не є провідним працівником.

3》 військ. Який не належить до командного складу.

|| у знач. ім. рядовий, -вого, ч. Найнижче військове звання; солдат.

4》 с. г. Те саме, що рядковий.

5》 заст. Черговий, наступний.

6》 діал. Рядняний.

Значення в інших словниках

1. рядовий — рядови́й 1 прикметник пересічний; не провідний рядови́й 2 іменник чоловічого роду, істота солдат  Орфографічний словник української мови
2. рядовий — Простий, звичайний, сірий, пересічний; (факт) буденний; (працівник) не керівний, не провідний; ЯК ІМ. солдат; ЗСТ. черговий, наступний.  Словник синонімів Караванського
3. рядовий — [р'адовий] м. (на) -вому/-доув'ім, мн. -доув'і  Орфоепічний словник української мови
4. рядовий — (людина) звичайний, посполітий, чорнороб, див. солдат, жовнір, ратоборець  Словник чужослів Павло Штепа
5. рядовий — РЯДОВИ́Й, а, е. 1. Який нічим не виділяється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних особливостей; простий, звичайний. Високе нічим особливим не відзначалося: було собі рядовим селом, нічим не кращим і не гіршим від усіх інших сіл в області (Ю.  Словник української мови у 20 томах
6. рядовий — ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст.  Словник синонімів української мови
7. рядовий — Рядо́ви́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. рядовий — РЯДОВИ́Й, а, е. 1. Який нічим не виділяється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних особливостей; простий, звичайний. Високе нічим особливим не відзначалося: було собі рядовим селом, нічим не кращим і не гіршим від усіх інших сіл в області (Збан.  Словник української мови в 11 томах
9. рядовий — Рядовий, -а, -е 1) Обычный, обыкновенный. 2) Рядовой. Рядовий козак його доганяє. КС. 1884. І. 37. Ой ви, сотники і полковники і козаки рядовії. КС. 1882. ХП. 513. 3) Очередной, слѣдующій по порядку. Рядову чарку піднести.  Словник української мови Грінченка