рятувати
рятува́ти
-ую, -уєш, недок., перех.
Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування.
|| Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін.
|| Оберігати, укривати кого-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін.
|| наказ. сп. рятуйте. Уживається як волання, заклик негайно прийти на допомогу, захистити в біді, від небезпеки і т. ін.
Рятувати [грішну (свою)] душу — у християнській релігії – позбавляти себе або когось від гріхів; звільняти себе або когось од вічних мук у загробному житті.
Великий тлумачний словник сучасної української мови