1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рятувати

рятува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування.

|| Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін.

|| Оберігати, укривати кого-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін.

|| наказ. сп. рятуйте. Уживається як волання, заклик негайно прийти на допомогу, захистити в біді, від небезпеки і т. ін.

Рятувати [грішну (свою)] душу — у християнській релігії – позбавляти себе або когось від гріхів; звільняти себе або когось од вічних мук у загробному житті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рятувати — (відвертати від когось небезпеку) вберігати, спасати, (допомагати комусь у скрутних обставинах) врятовувати, виплутувати, помагати, (поклик на порятунок) рятуйте, пробі, ґвалт, караул. Словник синонімів Полюги
  2. рятувати — рятува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. рятувати — Вирятовувати, зарятовувати, врятовувати, (душу) спасати; (з тюрми) визволяти; (від чого) оберігати, укривати; дк. ВРЯТУВАТИ, видерти з пазурів <�зубів>. Словник синонімів Караванського
  4. рятувати — I визволяти, виручати, вирятовувати, відрятовубати, врятовувати, допомагати, запомагати, зарятовувати, порятовувати, спасати (церк.) Фразеологічні синоніми: рятувати власну шкуру; рятувати грішну душу; рятувати життя (кому); рятувати свою шкуру; рятувати становище II див. допомагати Словник синонімів Вусика
  5. рятувати — РЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. Словник української мови у 20 томах
  6. рятувати — рятува́ти (грі́шну) ду́шу перев. чию. За християнським віровченням — допомагати позбуватись від гріхів, звільнятись від вічних мук після смерті. Фразеологічний словник української мови
  7. рятувати — ВИЗВОЛЯ́ТИ (очищати захоплену ворогом територію від противника), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РЯТУВА́ТИ рідко; ВІДВОЙО́ВУВАТИ (воюючи). — Док.: ви́зволити, звільни́ти, відвоюва́ти. — Бийте ката, мої ви орлята,.. Україну ідіть визволяти..! (В. Словник синонімів української мови
  8. рятувати — Рятува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ряту́й, -ту́ймо, -ту́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рятувати — РЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. Словник української мови в 11 томах
  10. рятувати — Рятува́ти, -ту́ю, -єш гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Лукаш. 131. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. Шевч. 52. рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте! Ном. № 4506. Словник української мови Грінченка