рятувати
РЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування.
Маріора раз у раз зривалась з постелі, щоб бігти на виноградник — рятувати кущі (Коцюб., І, 1955, 228);
Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Гарно рятувати людей! Краще, ніж убивати! (Гончар, III, 1959, 110);
// Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін.
[Лицар:] Кажи мені по-людськи, що тобі від мене треба. Нащо рятувала мене з темниці? (Л. Укр., II, 1951, 196);
І радісно, приємно відчувати, що й ти її, цю землю, рятував, коли тебе на бій Вітчизна-мати покликала у полум’я заграв (Гонч., Вибр., 1959, 249);
Азат заспівав старовинну тягучу пісню про жигіта [джигіта] і його коня, який рятує хазяїна від погоні (Тулуб, В степу.., 1964, 202);
// Оберігати, укривати кого-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін.
Вишка не рятує від задухи. Млосним чадом повисла спека. Горло пересихає (Донч., II, 1956, 135);
Герметична кабіна з нагнітаючим вентилятором рятує водія від оглушливого брязкоту гусениць, від чаду й літньої спеки (Хлібороб Укр., 7, 1969, 19);
// наказ, сп. ряту́йте. Уживається як волання, заклик негайно прийти на допомогу, захистити в біді, від небезпеки і т. ін.
— Матінко! рятуйте,— верещав пронизуватий жіночий голос, покриваючи шум боротьби (Коцюб., І, 1955, 351).
◊ Рятува́ти [грі́шну (свою́) ду́шу — у християнській релігії — позбавляти себе або когось від гріхів; звільняти себе або когось від вічних мук у загробному житті.
Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан.. Туди, серед одновірних і співплеменних, визволятись від гріхів, рятувати свою душу!.. (Коцюб., І, 1955, 293);
[Єпископ:] Не всі слова однакові, мій брате, слова господні більш рятують душу, ніж людські всі діла (Л. Укр., II, 1951, 232);
Рятува́ти життя́ кому — уникаючи смертельної небезпеки, зберігати власне життя або відвертати від кого-небудь смертельну небезпеку;
Рятува́ти свою́ (вла́сну) шку́ру див. шку́ра.
Значення в інших словниках
- рятувати — (відвертати від когось небезпеку) вберігати, спасати, (допомагати комусь у скрутних обставинах) врятовувати, виплутувати, помагати, (поклик на порятунок) рятуйте, пробі, ґвалт, караул. Словник синонімів Полюги
- рятувати — рятува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- рятувати — Вирятовувати, зарятовувати, врятовувати, (душу) спасати; (з тюрми) визволяти; (від чого) оберігати, укривати; дк. ВРЯТУВАТИ, видерти з пазурів <�зубів>. Словник синонімів Караванського
- рятувати — I визволяти, виручати, вирятовувати, відрятовубати, врятовувати, допомагати, запомагати, зарятовувати, порятовувати, спасати (церк.) Фразеологічні синоніми: рятувати власну шкуру; рятувати грішну душу; рятувати життя (кому); рятувати свою шкуру; рятувати становище II див. допомагати Словник синонімів Вусика
- рятувати — -ую, -уєш, недок., перех. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. || Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рятувати — РЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. Словник української мови у 20 томах
- рятувати — рятува́ти (грі́шну) ду́шу перев. чию. За християнським віровченням — допомагати позбуватись від гріхів, звільнятись від вічних мук після смерті. Фразеологічний словник української мови
- рятувати — ВИЗВОЛЯ́ТИ (очищати захоплену ворогом територію від противника), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РЯТУВА́ТИ рідко; ВІДВОЙО́ВУВАТИ (воюючи). — Док.: ви́зволити, звільни́ти, відвоюва́ти. — Бийте ката, мої ви орлята,.. Україну ідіть визволяти..! (В. Словник синонімів української мови
- рятувати — Рятува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ряту́й, -ту́ймо, -ту́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рятувати — Рятува́ти, -ту́ю, -єш гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Лукаш. 131. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. Шевч. 52. рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте! Ном. № 4506. Словник української мови Грінченка