1. Фразеологічний словник української мови

рятувати

рятува́ти (грі́шну) ду́шу перев. чию. За християнським віровченням — допомагати позбуватись від гріхів, звільнятись від вічних мук після смерті. (Єпископ:) Не всі слова однакові, мій брате, Слова Господні більш рятують душу, ніж людські всі діла (Леся Українка).

рятува́ти свою́ шку́ру, зневажл. Оберігати лише своє життя, дбати про власне благополуччя, уникаючи смерті, небезпеки, неприємностей, що загрожують багатьом. Зрозумів візир, що треба рятувати свою шкуру, і кинувся нам навздогін, але знов йому не пощастило (З. Тулуб); —А де ж ти поділася? — винувато мовив старий, бо, тікаючи з майдану, чув, як гукала йому вслід Наталка. — А то ви не чули? Свою шкуру мерщій рятувати, мене там хай хоч і бомбою рознесе (О. Гончар).

ряту́йте (ряту́й) мою́ ду́шу. Уживається як заклик, прохання про допомогу, захист перед загрозою смертельної небезпеки. — Онде вже їдуть! А, рятуйте мою душу… Справді, кілька машин під’їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (О. Довженко); Скупий титар, бачачи, що смерть заглянула йому в очі, благально протягнув: — Рятуй мою душу, Трохиме .. Сто карбованців дам (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рятувати — (відвертати від когось небезпеку) вберігати, спасати, (допомагати комусь у скрутних обставинах) врятовувати, виплутувати, помагати, (поклик на порятунок) рятуйте, пробі, ґвалт, караул. Словник синонімів Полюги
  2. рятувати — рятува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. рятувати — Вирятовувати, зарятовувати, врятовувати, (душу) спасати; (з тюрми) визволяти; (від чого) оберігати, укривати; дк. ВРЯТУВАТИ, видерти з пазурів <�зубів>. Словник синонімів Караванського
  4. рятувати — I визволяти, виручати, вирятовувати, відрятовубати, врятовувати, допомагати, запомагати, зарятовувати, порятовувати, спасати (церк.) Фразеологічні синоніми: рятувати власну шкуру; рятувати грішну душу; рятувати життя (кому); рятувати свою шкуру; рятувати становище II див. допомагати Словник синонімів Вусика
  5. рятувати — -ую, -уєш, недок., перех. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. || Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рятувати — РЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. Словник української мови у 20 томах
  7. рятувати — ВИЗВОЛЯ́ТИ (очищати захоплену ворогом територію від противника), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РЯТУВА́ТИ рідко; ВІДВОЙО́ВУВАТИ (воюючи). — Док.: ви́зволити, звільни́ти, відвоюва́ти. — Бийте ката, мої ви орлята,.. Україну ідіть визволяти..! (В. Словник синонімів української мови
  8. рятувати — Рятува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ряту́й, -ту́ймо, -ту́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рятувати — РЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. Словник української мови в 11 томах
  10. рятувати — Рятува́ти, -ту́ю, -єш гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Лукаш. 131. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. Шевч. 52. рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте! Ном. № 4506. Словник української мови Грінченка