рівничниця

рівни́чниця

-і.

Жін. до рівничник.

Значення в інших словниках

1. рівничниця — рівни́чниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рівничниця — РІВНИ́ЧНИЦЯ, і, ж. Робітниця, яка виробляє рівницю. Дочка в 17 років вступила на шинний завод, а через рік перейшла на фабрику до матері – робітницею, рівничницею (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. рівничниця — РІВНИ́ЧНИЦЯ, і, ж. Робітниця, яка виробляє рівницю. Дочка в 17 років вступила на шинний завод, а через рік перейшла на фабрику до матері — робітницею, рівничницею (Рад. Укр., 8.III 1964, 3).  Словник української мови в 11 томах