рівно

рі́вно

присл.

1》 Присл. до рівний 1-4).

2》 у знач. присудк. сл. Немає западин та підвищень.

3》 у знач. част. Якраз, саме.

|| Точно.

4》 у знач. част. Так само, однаково, такою ж мірою.

5》 з чим, розм. На одному рівні, урівень з чим-небудь.

6》 у знач. спол., у сполуч. зі сл. як, рідко. Так само, як.

7》 у знач. част., розм. Зовсім, абсолютно.

Значення в інших словниках

1. рівно — рі́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. рівно — Рі́вно. Так само, так само як. Немногі Русини, які взяли участь [в бенкеті], були запрошені не як репрезентанти Русинів, але як урядники і яко такі явили ся [...  Українська літературна мова на Буковині
3. рівно — РІ́ВНО, присл. 1. Присл. до рі́вний 1–4. Човен плив рівно і скоро, ніс його так і розрізував воду (Панас Мирний); Батько наш був дуже добрий; жалував нас обох рівно, і брата й мене (Марко Вовчок); Сніг падав безшелесно й рівно (М.  Словник української мови у 20 томах
4. рівно — Нерівно Бог людей ділить. Один має багато, а інший нічого. Рівно, як утяв. Про рівно виміреиу частину.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. рівно — все одно́ (рі́вно). 1. Однаково, немає різниці. Все одно, каже, чи звінчав піп, чи не звінчав, аби кохалися... (М. Коцюбинський); Відорвати (відірвати) гуцула від його гір, то все одно, що зв’язаного орла занурити в воду...  Фразеологічний словник української мови
6. рівно — Рі́вно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. рівно — РІ́ВНО, присл. 1. Присл. до рі́вний 1-4. Човен плив рівно і скоро, ніс його так і розрізував воду (Мирний, V, 1955, 349); Батько наш був дуже добрий; жалував нас обох рівно, і брата й мене (Вовчок, І, 1955, 3); Сніг падав безшелесно й рівно (Рильський...  Словник української мови в 11 томах