1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рівно

рі́вно

присл.

1》 Присл. до рівний 1-4).

2》 у знач. присудк. сл. Немає западин та підвищень.

3》 у знач. част. Якраз, саме.

|| Точно.

4》 у знач. част. Так само, однаково, такою ж мірою.

5》 з чим, розм. На одному рівні, урівень з чим-небудь.

6》 у знач. спол., у сполуч. зі сл. як, рідко. Так само, як.

7》 у знач. част., розм. Зовсім, абсолютно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівно — рі́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. рівно — Рі́вно. Так само, так само як. Немногі Русини, які взяли участь [в бенкеті], були запрошені не як репрезентанти Русинів, але як урядники і яко такі явили ся [... Українська літературна мова на Буковині
  3. рівно — РІ́ВНО, присл. 1. Присл. до рі́вний 1–4. Човен плив рівно і скоро, ніс його так і розрізував воду (Панас Мирний); Батько наш був дуже добрий; жалував нас обох рівно, і брата й мене (Марко Вовчок); Сніг падав безшелесно й рівно (М. Словник української мови у 20 томах
  4. рівно — Нерівно Бог людей ділить. Один має багато, а інший нічого. Рівно, як утяв. Про рівно виміреиу частину. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. рівно — все одно́ (рі́вно). 1. Однаково, немає різниці. Все одно, каже, чи звінчав піп, чи не звінчав, аби кохалися... (М. Коцюбинський); Відорвати (відірвати) гуцула від його гір, то все одно, що зв’язаного орла занурити в воду... Фразеологічний словник української мови
  6. рівно — Рі́вно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рівно — РІ́ВНО, присл. 1. Присл. до рі́вний 1-4. Човен плив рівно і скоро, ніс його так і розрізував воду (Мирний, V, 1955, 349); Батько наш був дуже добрий; жалував нас обох рівно, і брата й мене (Вовчок, І, 1955, 3); Сніг падав безшелесно й рівно (Рильський... Словник української мови в 11 томах