рівно

Значення в інших словниках

1. рівно — рі́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. рівно — Рі́вно. Так само, так само як. Немногі Русини, які взяли участь [в бенкеті], були запрошені не як репрезентанти Русинів, але як урядники і яко такі явили ся [... Українська літературна мова на Буковині
3. рівно — присл. 1》 Присл. до рівний 1-4). 2》 у знач. присудк. сл. Немає западин та підвищень. 3》 у знач. част. Якраз, саме. || Точно. 4》 у знач. част. Так само, однаково, такою ж мірою. 5》 з чим, розм. На одному рівні, урівень з чим-небудь. 6》 у знач. спол. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рівно — РІ́ВНО, присл. 1. Присл. до рі́вний 1–4. Човен плив рівно і скоро, ніс його так і розрізував воду (Панас Мирний); Батько наш був дуже добрий; жалував нас обох рівно, і брата й мене (Марко Вовчок); Сніг падав безшелесно й рівно (М. Словник української мови у 20 томах
5. рівно — все одно́ (рі́вно). 1. Однаково, немає різниці. Все одно, каже, чи звінчав піп, чи не звінчав, аби кохалися... (М. Коцюбинський); Відорвати (відірвати) гуцула від його гір, то все одно, що зв’язаного орла занурити в воду... Фразеологічний словник української мови
6. рівно — Рі́вно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. рівно — РІ́ВНО, присл. 1. Присл. до рі́вний 1-4. Човен плив рівно і скоро, ніс його так і розрізував воду (Мирний, V, 1955, 349); Батько наш був дуже добрий; жалував нас обох рівно, і брата й мене (Вовчок, І, 1955, 3); Сніг падав безшелесно й рівно (Рильський... Словник української мови в 11 томах