рівно

все одно́ (рі́вно). 1. Однаково, немає різниці. Все одно, каже, чи звінчав піп, чи не звінчав, аби кохалися... (М. Коцюбинський); Відорвати (відірвати) гуцула від його гір, то все одно, що зв’язаного орла занурити в воду, а рибу пустити літати в повітря (Г. Хоткевич); — Кому воля, а кому неволя! — сумно одповів дід..— Та вам все рівно, діду: ви давно вже вільні,— примовивсь Грицько (Панас Мирний); // Байдуже. — Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Благообразний дідок був взагалі веселим і балакучим від народження... і йому, мабуть, було все рівно, скільки часу він ще просидить в цьому кабінеті (Григорій Тютюнник). 2. За будь-яких умов; у будь-якому випадку. — Тепер Січ буде недалечко: у Романовському Куті. Правда, й туди вашому брату все одно — дзусь! (П. Куліш); — Все рівно, чи так, чи інак, а земля пропадає. — Кому ж я її продам, сину, під сю завірюху? (Панас Мирний); Далеко не втече (араб), де не бігатиме, а все рівно до наших прийде... Тепер усі дороги до наших ведуть... (О. Гончар); // Незважаючи ні на що; все-таки. Хоч би всіх (співців) переловили, Все одно б сього джерела Вільних співів не спинили (Леся Українка); Добре лірику, їй-право! Встане, гляне у вікно... Може, вам і не цікаво, — Він напише все одно (С. Олійник); Губа (в Северина) зрослася, але тонюсінький, як ниточка, рівчачок все рівно розділяв її на дві половинки (Григорій Тютюнник). все ’дно, прост. Рудий казав: Тільки ж ти, Оверку, дивись. Хоч і в землевідділ йому дорога, а лікар все ’дно буде оглядати: щоб не дуже синяків було. — Повчи, повчи! (А. Головко).