різка
рі́зка
-и, ж.
1》 Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик.
|| Один або кілька зв'язаних прутиків, якими карають кого-небудь.
|| перев. мн. Покарання, удари такими прутиками або довгою гнучкою палицею. Давати різок.
2》 Дрібно порізана, посічена солома для годівлі худоби; січка.
3》 Пристрій або інструмент для різання чого-небудь.
4》 заст., розм. Міра землі, що дорівнювала 2,5 морга.
Великий тлумачний словник сучасної української мови