різучий

різу́чий

-а, -е, розм.

1》 Яким можна різати або який може порізати. Різучий кремінь.

2》 Який викликає неприємні відчуття, справляє неприємне враження.

Значення в інших словниках

1. різучий — РІЗУ́ЧИЙ, а, е, розм. 1. Яким можна різати або який може порізати. Він побачив, що Бутень [тур] навпереміну пожовує то молоді гіллячки, то якусь різучу траву (П. Загребельний); Різучий кремінь.  Словник української мови у 20 томах
2. різучий — РІЗУ́ЧИЙ, а, е, розм. 1. Яким можна різати або який може порізати. Він побачив, що Бутень [тур] навпереміну пожовує то молоді гіллячки, то якусь різучу траву (Загреб., Диво, 1968, 64); Різучий кремінь.  Словник української мови в 11 томах