рішатися
ріша́тися
-аюся, -аєшся, недок., рішитися, -шуся, -шишся, док., розм.
1》 на що, з інфін. і без додатка. Відважуватися, насмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію; наважуватися.
|| тільки док., перев. з інфін. Вирішити що-небудь, прийняти якесь рішення.
2》 Діставати розв'язання, завершення (перев. про справи і т. ін.).
|| Остаточно визначатися, ставати ясним.
|| безос.
3》 кого, чого, рідко. Позбавлятися (у 2 знач.) кого-, чого-небудь, втрачати когось, щось.
4》 тільки недок. Пас. до рішати 1), 3), 4), 6).
Великий тлумачний словник сучасної української мови