рішатися

ріша́тися

-аюся, -аєшся, недок., рішитися, -шуся, -шишся, док., розм.

1》 на що, з інфін. і без додатка. Відважуватися, насмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію; наважуватися.

|| тільки док., перев. з інфін. Вирішити що-небудь, прийняти якесь рішення.

2》 Діставати розв'язання, завершення (перев. про справи і т. ін.).

|| Остаточно визначатися, ставати ясним.

|| безос.

3》 кого, чого, рідко. Позбавлятися (у 2 знач.) кого-, чого-небудь, втрачати когось, щось.

4》 тільки недок. Пас. до рішати 1), 3), 4), 6).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рішатися — ріша́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. рішатися — РІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РІШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док., розм. 1. на що, з інфін. і без дод. Відважуватися, насмілюватися на якийсь учинок, на якусь дію; наважуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. рішатися — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  4. рішатися — РІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РІШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док., розм. 1. на що, з інфін. і без додатка. Відважуватися, насмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію; наважуватися. Словник української мови в 11 томах