1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рішати

ріша́ти

-аю, -аєш, недок., рішити, -шу, -шиш, док., розм.

1》 перех. Вираховуючи, обчислюючи і т. ін., виконувати, розв'язувати що-небудь.

|| Шукати яку-небудь відповідь на питання, намагатися пояснити щось і т. ін.

2》 неперех. Роздумуючи, обмірковуючи, спостерігаючи і т. ін., робити певний висновок; вирішувати.

3》 перех. Доводити до кінця, завершувати що-небудь.

|| Мати основне, вирішальне значення у закінченні, завершенні чого-небудь.

4》 перех. і без додатка. Обговорюючи що-небудь, ухвалювати певне рішення, приймати постанову, виносити вирок і т. ін.

5》 неперех. Поміркувавши, зваживши всі можливі варіанти, вибирати один, зупинятися на одному якомусь способі дії, намірі і т. ін.

|| перех., з інфін. Після роздумів наважуватися щось виконати, зробити.

6》 перех.

|| Розбивати, ламати, трощити що-небудь.

Рішити життя — убити.

7》 чого, перех., рідко. Позбавляти (у 1 знач.) чого-небудь.

8》 тільки док., перех., рідко. Жадібно з'їсти, випити і т. ін. все до останку.

|| Повністю витратити що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рішати — ріша́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. рішати — (задачу) розв'язувати; (що діяти) вирішувати, надумувати, класти <�покладати> собі; (діло) завершувати, доводити до кінця, вінчати; (нараді) ухвалювати; (чого) позбавляти; (гроші) витрачати; дк. Словник синонімів Караванського
  3. рішати — Розв'язувати, розв'язати, порозв'язувати, вив'язуватися, вив'язатися, повив'язуватися, визначувати, визначити, повизначувати, означувати, означити, поозначувати, узначувати, узначати, повзначувати, ураджувати, урадити, повраджувати, засуджувати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. рішати — РІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., розм. 1. що. Вираховуючи, обчислюючи і т. ін., виконувати, розв'язувати що-небудь. Завдання він рішав в одну хвилину, заплутаних місць у нього не було (Г. Хоткевич); Шаради рішали, чи що. Словник української мови у 20 томах
  5. рішати — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. рішати — РІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., розм. 1. перех. Вираховуючи, обчислюючи і т. ін., виконувати, розв’язувати що-небудь. Завдання він рішав в одну хвилину, заплутаних місць у нього не було (Хотк., І, 1966, 147); Шаради рішали, чи що. Словник української мови в 11 томах
  7. рішати — Ріша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. ріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Лишать, лишить. А жінка й діти? Адже ти їх усього рішив. Кв. II. 33. 2) Терять, потерять, лишаться, лишиться. Ой не прибуду скоро, жизнь свою рішу. Чуб. V. 641. Словник української мови Грінченка