Людина із садистичними нахилами, одержима садизмом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
садист —
сади́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
садист —
див. НЕДОЛЮД.
Словник синонімів Караванського
садист —
Кат, катюга, песиголо. вець, потвора, кацап, москвин, див. чудовище, росіянин
Словник чужослів Павло Штепа
садист —
САДИ́СТ, а, ч. Особа, схильна до садизму. Ми бачили Освенцім. І тому не мовчазність, не похмурий вигляд учителя дивували нас, а те, як змогла ця квола людина пройти крізь тисячі смертей тієї потворним розумом садиста винайденої катівні (С.
Словник української мови у 20 томах
садист —
САДИ́СТ, а, ч. Людина із садистичними нахилами, одержима садизмом. Ми бачили Освенцім. І тому не мовчазність, не похмурий вигляд учителя дивували нас, а...
Словник української мови в 11 томах