Значення в інших словниках
-
садист —
сади́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
садист —
-а, ч. Людина із садистичними нахилами, одержима садизмом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
садист —
Кат, катюга, песиголо. вець, потвора, кацап, москвин, див. чудовище, росіянин
Словник чужослів Павло Штепа
-
садист —
САДИ́СТ, а, ч. Особа, схильна до садизму. Ми бачили Освенцім. І тому не мовчазність, не похмурий вигляд учителя дивували нас, а те, як змогла ця квола людина пройти крізь тисячі смертей тієї потворним розумом садиста винайденої катівні (С.
Словник української мови у 20 томах
-
садист —
Сади́ст, -та; -ди́сти, -стів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
садист —
САДИ́СТ, а, ч. Людина із садистичними нахилами, одержима садизмом. Ми бачили Освенцім. І тому не мовчазність, не похмурий вигляд учителя дивували нас, а...
Словник української мови в 11 томах