садист
див. НЕДОЛЮД.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- садист — сади́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- садист — -а, ч. Людина із садистичними нахилами, одержима садизмом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- садист — Кат, катюга, песиголо. вець, потвора, кацап, москвин, див. чудовище, росіянин Словник чужослів Павло Штепа
- садист — САДИ́СТ, а, ч. Особа, схильна до садизму. Ми бачили Освенцім. І тому не мовчазність, не похмурий вигляд учителя дивували нас, а те, як змогла ця квола людина пройти крізь тисячі смертей тієї потворним розумом садиста винайденої катівні (С. Словник української мови у 20 томах
- садист — Сади́ст, -та; -ди́сти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- садист — САДИ́СТ, а, ч. Людина із садистичними нахилами, одержима садизмом. Ми бачили Освенцім. І тому не мовчазність, не похмурий вигляд учителя дивували нас, а... Словник української мови в 11 томах